Статеве виховання і психосексуальний розвиток дитини

Психосексуальний розвиток (ПСР) починається від народження дитини і триває до 16-24-х років. За цей час дитина проходить певні етапи:

1,5(3)-5(7) р. – формується статева ідентичність дитини. У дитини закладаються перші уявлення і відчуття, до якої статі вона належить. Ці відчуття можуть збігатися з тією статтю, яка була встановлена при народженні, а можуть не збігатись. Так, до двох років дитина вже усвідомлює свою стать, але ще не може пояснити, чому вона є хлопчиком чи дівчинкою. У 3-4 роки – дитина вірить, що стать можна змінити – побути то хлопчиком, то дівчинкою. У 5 років – приходить усвідомлення незворотності своєї статі.

Безумовно, у разі розвитку альтернативних форм статевої ідентичності дитина має одержувати належне розуміння з боку суспільства. Однак, у більшості випадків, коли хлопчик чи дівчинка у віці до 3-4-х років каже, що належить до іншої статі, до цього варто ставитись як до вікових особливостей, які до 5 років зникають.

5(7)-10(12) р. – закладаються стереотипи статеворольової поведінки. У цей період дитина оволодіває специфічним набором вимог та очікувань, які суспільство пред’являє до особистості.  У різних країнах ці вимоги можуть дещо відрізнятись, з причини різних традицій та культуральних особливостей.

Діти починають прагнути гратись з дітьми своєї статі – внаслідок чого відбувається психосексуальна диференціація. У цьому віці групи хлопчиків та дівчаток мають свої ритуали, свої правила. Виникає перший інтерес до протилежної статі, з’являються перші спроби залицянь.

Також формуються певні патерни поведінки – фемінність чи маскулінність. Корисно щоб діти ходили на різні гуртки, які сприятимуть формуванню цих патернів. Наприклад, хлопчиків віддавати в секції боротьби, дівчаток – на танці, малювання тощо. Однак, остаточний вибір має робитись на користь того, до чого дитина сама проявляє інтерес.

У цьому віці важливо щоб дитина бачила приклад здорових відносин між батьками, а також бачила чіткі гендерні ролі.

10(12)-16(24) р. – формування психосексуальних орієнтацій. Психосексуальні орієнтації, які закладались в попередні роки та які продовжують формуватись після 10-12 років, визначають вибір об’єкту потягу, особливості реалізації свого сексуального потягу, а також, набір дій, які будуть забезпечувати статеве життя.

 

Цей етап ділиться на три стадії:

1.Платонічний компонент – у підлітків виникає потреба в дружбі з протилежною статтю, в спільному проведенні часу. Формується установка на дружбу – як гомогенну, так і гетерогенну. Важливо аби в цей час вони могли вчитись самостійно обирати собі друзів. Не бажано, щоб батьки забороняли дружити чи нав’язували дитині «бажаних» на їх думку друзів.

2. Еротичний компонент (чуттєва та романтична сфера) – у підлітків виникає бажання дотиків, обіймів, поцілунків. Виникає установка на красу тіла, інтерес до іншої людини, її тіла. Установка на еротику, тактильний контакт, поцілунки, петтинг.Дівчатка починають кокетувати, прагнуть сподобатись. Хлопчики намагаються завоювати, відбити дівчину тощо. Спосіб реалізації цієї установки впливатиме на подальше життя.

В залежності від того, чи підліток мав можливість задовольняти ці бажання, чи навпаки, ці бажання «забивались» вимогами добре вчитись, надмірним моралізаторством з боку дорослих тощо. Якщо еротичний компонент проходить таким чином, то потім і входження в сексуальний компонент буде більш плавним та природним.

Від тілесних дотиків, петтінгу більшість підлітків можуть переходити до альтернативних форм сексуальних контактів (тобто до непроникаючого сексу). Ці практики допомагають перейти до повноцінного статевого акту.

3. Останнім формується сексуальний компонент – у підлітка виникає бажання виразити свої почуття через інтимні відносини – статевий акт. У хлопчиків частіше він проявляється швидше, у дівчаток – може проявитись пізніше.

 

Підлітки мають отримувати достатньо інформації про свою фізіологію та фізіологію протилежної статі, про незаплановану вагітність, засоби контрацепції тощо. При цьому варто пам’ятати, що недостовірні та дезорієнтуючі джерела інформації можуть викривляти сексуальну орієнтацію підлітка.

Зазвичай під час занять діти ставлять різні запитання: хто такі гомосексуали, чим відрізняються транссексуали від трансвеститів тощо. Звичайно, в сучасному світі подібні запитання є нормою, бо живучи в інформаційному середовищі важко не знати або не натрапити на інформацію про людей з різними сексуальними орієнтаціями. Це своєю чергою зумовлено також і переглядом порносайтів. Досвід показує, що вже 8-річні діти переглядають порно. І, відповідно, під час занять ставлять  запитання. Якщо такі питання виникають, то тренер зі статевої грамотності має надати коректну відповідь, нікого не ображаючи.

 

Використані джерела
Келли Г. Основы современной сексологи – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 896 с.
Кочарян Г. С. Современная сексология. – К.: Ника-центр, 2007. – 400 с.
Кон И. С. Введение в сексологию. – М.: Медицина, 1989. – 336 с.
Руководство по сексологии / Под ред. С. С. Либиха. – СПб: Питер, 2001. – 480 с.
 
                                    
Федорець С.
Психолог, психотерапевт                                                               
Консультант з людської сексуальності