Існує таке судження: «Запорука психічного та фізичного здоров’я дитини — це психотерапія батьків за декілька років до її запліднення». Отже психо-сексуальному розвитку та становленню особостості дитини треба приділяти увагу змалечку. Для цього батькам радше ставити запитання не «як розмовляти з дітьми про “це”» , а «навіщо розмовляти з дітьми про “це”». Важливо підвищувати власну компетентність з питань сексуального розвитку та створювати добрі та довірливі взаємовідносини у сім’ї.
Якщо батьки готові запитати «навіщо розмовляти про “це”», то їм треба усвідомити, що це не є лекція — це розмова. Взаємовідносини у сім’ї мають бути довірливими, тільки тоді розмова про сексуальність не припиняється ніколи. Це не вірш, який вивчили та забули — розповіли та здихались. Відповідати на питання треба чітко та чесно, а не очікувати слушного приводу, щоб вилити на дитину купу інформації. Або як в тому анекдоті, коли син прийшов зі школи і запитав: «А звідки я з’явився?», після годинної лекції про секс, він спантеличено зауважив: «А Філ сказав, що він з’явився у нас в класі з Техасу». Запитання «Звідки беруться діти?» виникає серед інших питань дитини про пристрій навколишнього світу. Це природний пізнавальний інтерес. Якщо батьки ухиляються від відповіді або реагують занадто емоційно, цей інтерес і може стати не надто здоровим.
Якщо батьки не готові обговорювати з дитиною теми сексуального розвитку, то бажано знайти кваліфіковану людину, яка чесно відповість на всі питання, що турбують дитину. Ще краще, якщо ця людина зможе розмовляти із всією сім’єю, тоді взаємовідносини у сім’ї стануть більш довірливими. Чому треба шукати такого спеціаліста? Бо зараз дуже багато інформації та мало хто перевіряє достовірність. Якщо дитина сама знаходить інформацію в інтернеті або плітках одноліток, то вона буде сприймати її як істину, що вплине на її психо-сексуальний розвиток. При розмовах зі спеціалістом інформація матиме вірний напрямок. Ще один з плюсів в розмові з кваліфікованою людиною це те, що й батьки можуть поліпшити свій рівень обізнаності в сфері сексуального розвитку.
Дитина має розуміти, що тема секса не є табуйованою в сім’ї, що вона може повертатися до неї, коли буде вважати потрібним, коли життя підноситиме нові запитання, адже сексуальніть гратиме в її долі важливу роль. Треба так розмовляти з дітьми про секс, щоб він був для них не просто безпечним, а й приносив радість, коли вони будуть достатньо дорослими для цього.
Автор: Елліна Ільїних -психолог-консультант в методі позитивної психотерапії, учениця школи сексологіі (м. Одеса).