Психосексуальний розвиток в дошкільному віці

Період дошкільного дитинства – це період, коли закладаються і формуються найбільш глибокі шари психіки, що позначаються на подальшому розвитку особистості. Психосексуальна диференціація самим інтимним чином вплетена в канву цього періоду. Процес психосексуального розвитку дитини характеризується загальними закономірностями, що зберігаються протягом усього життя. Моделюючі стратегію психосексуального розвитку дошкільників, батькам та вихователям треба знати загальні властивості психічного розвитку дітей та особливості його вікових етапів.

Основними властивостями психосексуального розвитку вважають наступні:

  • незворотність, як здатність до накопичення змін;
  • спрямованість, як підпорядкованість єдиній, внутрішньо взаємозв’язаній лінії розвитку;
  • закономірність, як здатність до відтворення однотипних змін у різних людей.

Розвиток дититни з перших днів життя – це розвиток конкретного хлопчика або дівчинки. Це шлях від перших біологічних, вітальних потреб до духовних інтересів. Залежна від середовища дитина поступово виділяє себе в ньому, усвідомлює свої фізичне та психічне Я, починає усвідомлювати та диференціювати свої відчуття та емоції.

Стать – це перша категорія, в якій дитина усвідомлює себе як індивідуальність. На перших кроках це сугубо номінальне значення: дитина знає свою стать, але чому  це так вона пояснити не може. Але треба враховувати, що у різних культурах та в різні часи ці ознаки неоднакові.

В динаміці формування статевих ролей і статевої ідентичності у дошкільнят можна виділити три основні періоди:

Період статевих відмінностей (приблизно три роки). Наприкінці третього року життя діти знають свою стать, розрізняють в цьому відношенні інших людей, знають про деякі відмінності у вимогах до ігор, стилю поведінки хлопчиків і дівчаток.  В цей період йде інтенсивне освоєння статевих ролей, яке забезпечується роз’ясненнями дорослих і їх реакцією на відповідність або невідповідність поведінки дитини.

Період номінативної статі (3 -4 роки). Формуються первинна статева категорізиція та первинне засвоєння статеворольових уявлень. Ці процеси відбуваються через ідентифікацію фізичної автономії і не мають початково сексуального забарвлення. Діти дізнаються про свої руки, ноги, очі, осягають їх функції і навчаються пов’язувати з ними тілесні відчуття. Так само вони дізнаються і про статеві органи, порівнюють свою тілесну будову з будовою інших людей, включаючи помічені відмінності в систему категоризації статі. В цьому віковому періоді діти ставляться до тілесного низу і пов’язаним з ним функцій як до речей цілком природнім. Видільні функції організму ще не викликають огиди. Вигляд чужих статевих органів може викликати здивування, заздрість, захоплення, навіть страх, але ніколи – відразу.

Період статеворольової ідентифікації (4 – 6 років). Формується здатність зростаючої особистості орієнтуватися в особливостях поведінки та ролей хлопчиків і дівчаток, керуватися у своїх діях моральними нормами, цінувати свою статеву належність, налагоджувати гармонійні взаємини з оточуючими. З виникненням в дитячій діяльності сюжетно-рольових ігор, ці процеси набувають характеру соціосексуальних ігор (ігри «мама — тато», «лікар»), які містять також елементи навчання експресивно-тілесної комунікації. Виражені обмеження або блокування цієї специфічної частини психосексуального розвитку в дитинстві проявляються в дорослому віці сексуальними дисгармоніями та порушеннями.

Батькам і вихователям треба пам’ятати, що до 5-6 років активно формується система статевої ідентичності дошкільника. Після цього періоду  виховні впливи на окремі сторони системи статевої ідентичності вже набагато менш ефективні. Ось чому так важко буває після цього віку виправляти похибки статеворольового виховання на попередніх етапах розвитку дитини.

Література:

  1. Каган В. «Воспитателю о сексологии».
  2. Карл Бриш «Теория привязанности и воспитание счастливых людей».
  3. Ткалич Л. «Гендерна психологія»

Автор:

Оксана Лось — психолог, консультант з людської сексуальності та кандидат психологічних наук.