У якому віці і про що потрібно говорити з дітьми

Статеве виховання дітей має відбуватись з обов’язковим урахуванням вікових особливостей. Адже кожен віковий період має психосексуальні відмінності. Нижче пропонується орієнтовна схема того, про що та у якому віці слід говорити з дитиною. Пропонована тема може відрізнятись в залежності від індивідуальних особливостей розвитку дитини.

2-3 роки

У дитини виникає інтерес до своїх геніталій. Батьки повинні допомогти дитині дізнатись про будову свого тіла. Чим менше ми виокремлюємо генітальну область з усього тілесного образу – тим краще. У ідеалі про геніталії потрібно розповісти так, як би ми розповідали дитині, наприклад, про її вушка чи носик.

2-5 років

У цей час дитині розповідають про елементарні гігієнічні навички. З обов’язковим поясненням того, що, як і для чого. Наприклад, хлопчиків після 3-х років вчать оголювати голівку статевого члена, дівчаток вчать підмиватися.

5-10 років

Статеве виховання в цьому віці має торкатись наступних тем:

  • Що таке симпатія?
  • Що таке дружба?
  • Як проявити симпатію?
  • Як дружити?
  • Що таке любов?
  • Як люди люблять один одного?

 

Ближче до 9-10 років, поступово підходимо до теми сексуальності: що таке сексуальність, для чого і як працюють статеві гормони, тощо.

У віці до 10 років варто уникати цілеспрямованого та свідомого інформування дитини про сексуальні збочення, особливості сексуальних практик дорослих тощо. Однак, якщо у дитини виникають питання, відповідь має бути. Але обов’язково правдивою, етичною, достовірною та в комплексному підході до статевого виховання загалом.

11-18 років.

Потрібно розглядати наступні теми:

  • підліткова фізіологія – які зміни починаються в організмі підлітка.
  • синдром набутого імунодефіциту (СНІД), вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ);
  • незапланована вагітність і деякі питання щодо контрацепції;
  • свідомий вибір про початок свого статевого життя;
  • вплив наркотичних речовин (включаючи тютюн і алкоголь) на статеве життя;
  • бачення своєї майбутньої сім’ї.
  • планування свого майбутнього;

Отже, статеве виховання передбачає комплексний підхід, вчасне та достовірне інформування з урахуванням особливостей різних вікових груп дітей та підлітків. При цьому сексуальне виховання є тільки частиною статевого. Тому його не бажано подавати у вигляді одного-двох занять. Оскільки тоді ми не досягнемо комплексної цілі таких виховних заходів.

Використані джерела
Келли Г. Основы современной сексологи – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 896 с.
Кочарян Г. С. Современная сексология. – К.: Ника-центр, 2007. – 400 с.
Кон И. С. Введение в сексологию. – М.: Медицина, 1989. – 336 с.
Руководство по сексологии / Под ред. С. С. Либиха. – СПб: Питер, 2001. – 480 с.
 
                                    
Федорець С.
Психолог, психотерапевт                                                               
Консультант з людської сексуальності