ЛГБТ цензурує науковців

Медіа знову вибухнули новинами через видання книги! Здавалося б, що тут поганого, такому навпаки треба радіти. На жаль, не в цій ситуації, адже приводом стала ліберальна цензура дитячої книги з боку ЛГБТ-спільноти.

Дитяче видавництво «Абабагаламага» випустило книгу «Підліткам про головне», в якій чинниками виникнення гомосексуальності називають, неправильно зорієнтоване сімейне виховання, конфлікти у стосунках з батьками, страхи, комплекси і вплив мас-медіа. Все цілком зрозуміло і науково, адже над книгою працювали доктори наук, провідні фахівці у галузі фізіології, сексопатології та дерматовенерології Оксана Ромащенко, Марлена Буш та Світлана Возіанова

Власне, а в чому ж полягає невдоволення?
Так звана “правозахисна” організація «Інсайт» (а насправді одне з найбільших ЛГБТ-лобі в Україні) каже, що звертатиметься до видавництва з приводу змісту книги. Їх не влаштовує науковий підхід і правда, які суперечать концепту вродженної гомосексуальності. А саме він є вигідним для ЛГБТ-спілноти у просуванні і насаджуванні своїх ідей, у вимагання отримати права на укладання шлюбу та усиновлення дітей.

Сам голова видавництва, Іван Малкович, зазначив, що уривок книги вирвали з контексту, а питання там всебічно висвітлене: “сучасна наука також припускає можливість існування біологічних умов такого потягу”. Тобто, навіть не дивлячись на зазначення сумнівного біологічного фактору, невдоволені хочуть вилучити інші РЕАЛЬНІ причини виникнення відхилень психосексуального розвитку.

Ще одним цікавим фактом є те, що увагу на це звернув і виклав у соцмережі горезвісний уривок книжковий дизайнер Ілля Стронґовський. Як бачимо, сьогодні вже не потрібно бути доктором наук, щоб серйозно диспутувати на такі теми.

«Дуже дивно, що у 2020 році ми знову маємо наступати на ті самі граблі… Ми плануємо звернутися у видавництво і запитати напряму, чому там видали таку книгу» – слова Олени Шевченко, голови НГО «Інсайт». Але це ще не все – вони планують звертатися до інституцій, де працюють автори, щоб дізнатися, чи викладають вони і що саме.

Чи не здається це абсурдом? Люди, які постійно жаліються на приниження, дискримінацію та обмеження свободи слова, самі поводяться як справжнє гестапо і готові переслідувати АВТОРІВ-НАУКОВЦІВ за їхні праці. Це навіть не цензура, стає схожим на справжній репресії. Нащо їм знати, де і що викладають автори книги? Звісно, щоб тиснути на них та ту інституцію, нав’язувати свох ідеологічні антинаукові концепції.

Невже диктат меншин є проявом тієї демократії і європейських цінностей, про які нам розповідають ліберальні медіа? Після кожного такого випадку згадуються слова польського президента Анджея Дуди, що ЛГБТ – марксистська ідеологія і несе таку ж загрозу, як комуністи в минулому столітті.

То ж, кому вирішувати, як будуть виховуватись і вічитись наші діти – батькам та фахівцям чи заангажованим західними фонадами лобістам?