Закони про секс покликані убезпечити дорослих та дітей від небажаної сексуальної поведінки інших. Кожна людина від народження має право бути у безпеці та не піддаватись фізичному чи моральному насильству як у сім’ї, так і у суспільстві.
Що таке сексуальне насильство?
Це втягнення іншої людини у свою сексуальну активність без її добровільної згоди. Сексуальною активністю є не лише секс, а і мастурбація, оголення статевих органів заради задоволення, непристойні доторкання, підглядання за інтимними процесами, як от перевдягання, справляння природної потреби, приймання душу, тощо.
Щодо дітей приєднується і перегляд порнофільмів, розмови на відверті теми, демонстрація натуралістичних зображень статевих органів, навчання онанізму, фотографування їх у відвертих позах, без одягу та інше. Особливістю злочинів проти дітей є те, що їх добровільна згода на сексуальні дії не вимагається. Будь-які дії, навіть за добровільної згоди дітей – є насильством щодо них та карається законом.
Що таке вік сексуальної згоди?
У юриспруденції це вік, з якого людина може в силу свого фізичного та інтелектуального розвитку, дати добровільну згоду на вступ у сексуальні стосунки.
По українським законам людина може без остраху бути притягненим до відповідальності вступати у сексуальні стосунки лише із повнолітніми і ось у чому справа. У нас є два злочини проти статевої недоторканості дітей: розбещення неповнолітніх та статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.
Розбещенням неповнолітніх є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, тобто ті ж самі цинічні розмови про секс, мастурбація при дитині або навчання її цьому, петтінг та інше. Після досягнення дитиною 16 років такі дії є законними.
Що ж до іншого злочину — статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, то тут ключовим є не досягнення певного документального віку, а саме біологічний показник – статева зрілість. Вважається, що усі діти, які не досягли 14-річного віку є незрілими. У віці з 14 до 18 років статева зрілість перевіряється спеціальною медичною експертизою. Так, дитина може бути зрілою вже як в 16 років, так і у 18. А тому секс з дитиною до 18 років може мати наслідки у вигляді позбавлення волі.
Зґвалтування
Зґвалтуванням в Україні вважається вагінальний, оральний, анальний секс без добровільної згоди із застосуванням фізичної сили, погрози її застосування або із використанням безпорадного стану потерпілого. Безпорадним станом вважається стан алкогольного чи наркотичного оп’яніння потерпілого, його розумовий стан (душевні хвороби), фізичні вади, малолітній вік, непритомний стан та інше. При цьому зґвалтуванню може бути підданий як чоловік, так і жінка, а також другий з подружжя чи родич.
Сексуальний харассмент
В Україні діє відповідальність за примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні. Тобто протиправним є схиляння особи до сексуального акту, яка є підлеглою по роботі чи навчанню, винна певну суму коштів чи іншим чином матеріально залежна від порушника.
Порушення громадського порядку
Деякі види сексуального насильства караються за статтею хуліганство (грубе порушення громадського порядку). Наприклад, до відповідальності можуть притягти за публічне оголення статевих органів чи мастурбацію (ексгібіціонізм), підглядання за іншими людьми у душових кабінках, примірочних у магазинах, туалетах (вуайєризм), тертя своїми статевими органами об тіло інших людей (без оголення чи проникнення) та інше.
Що робити, якщо ви вважаєте себе жертвою сексуального насильства?
Звернутись до найближчого відділку поліції та написати заяву про вчинення щодо вас злочину. Відносно дитини це може зробити його законний представник – мати, батько або інші особи, які опікуються нею.
Необхідно якнайшвидше звертатись до відділку після вчинення правопорушення. Адже сліди злочину легко втратити і як наслідок, складніше довести вину злочинця. У випадку зґвалтування дуже важливо не приймати душ та не викидати одяг до проведення медичної експертизи, на яку направить поліція. Самостійне звернення до медичних працівників доказом слугувати не буде.
Найкраще заручитись допомогою адвоката, який зможе попіклуватись про документальну частину розслідування злочину та спілкування із поліцією та психолога, який допоможе впоратись із такою складною та травматичною подією без шкоди для здоров’я.
Авторка: Євгенія Колько — адвокат, есперт з юридичної сексології