Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами
Т. Шевченко
Питання статі, стосунків між чоловіком та жінкою, статевої моралі є складовою сексуальної культури народу. Одним із лакмусових папірців, який демонструє як регулюється сфера статевості, є національне законодавство країни. Нижче п’ять принципів, на яких будується статеве життя українців, що прослідковуються із українського законодавства.
- Силою не буть милою.
А особливо коли мова заходить про сексуальні стосунки. В Україні нормальним, здоровим та законним є добровільний секс. Якщо ж добровільної, вираженої згоди немає, то такий статевий акт вважається сексуальним насильством (зґвалтуванням). Вважається, що особа у стані наркотичного, алкогольного оп’яніння (залежно від ступеня) не може дати згоду на секс. Також, за законодавством України дитина віком до 14 років не може дати згоду на секс. Навіть якщо сама просить та її ніхто не примушує. Секс з дитиною до 14 років – однозначно вважається зґвалтуванням без виключень. Свідоцтво про шлюб не є перепусткою до світу цілодобового сексу. За зґвалтування подружжя передбачена кара тяжча, аніж за зґвалтування чужої особи.
- Чим би дитя не тішилося, аби не плакало.
Секс – не дитяча справа. За оновленим законодавством України вік сексуальної згоди, тобто вік, з якого законом дозволено мати секс без наслідків за законом – 16 років. Дітям та з дітьми заборонено також і перегляд порнофільмів, розмови на відверті теми, демонстрація натуралістичних зображень статевих органів, навчання онанізму, фотографування їх у відвертих позах, без одягу та інше. Особливістю злочинів проти дітей є те, що їх добровільна згода на сексуальні дії не вимагається. Будь-які дії, навіть за добровільної згоди дітей – є насильством щодо них та карається законом. Таким чином держава дбає про соціальне, духовне і моральне благополуччя дітей, а також здоровий фізичний і психічний розвиток.
- Дерево тримається корінням, а людина сім’єю.
Найбажанішим є секс у родині, між подружжям. Сім’я, материнство, батьківство та дитинство охороняються державою. Укласти шлюб в Україна жінки та чоловіки можуть з повноліттям, 18 років. Цікавим є факт, що кожен із подружжя має право на народження дітей. Це означає, що у тому разі, якщо чоловік чи дружина є бездітними або просто не бажають мати дітей, то це може бути підставою для розірвання шлюбу. Також, заборонено приховувати від майбутнього подружжя інформацію про стан свого здоров’я, зокрема про наявність венеричних захворювань, а також таких, що можуть вплинути на майбутню дитину. Це означає, що інститут шлюбу направлений на народження та виховання у ньому дітей. Саме тому існування шлюбу між особами однієї статі неможливе, адже у такому шлюбі біологічно неможливе природнє дітонародження від подружжя.
- Не микуляй очима, як не твоя дівчина!
Подружня вірність – основа сімейного життя. Її цеглинки закладаються іще до створення сім’ї. За законом для реєстрації шлюбу подружжя повинно подати заяву. Зазвичай, від цього моменту розпочинаються активні готування до весілля. Проте кожен із подружжя має право відмовитись від укладення шлюбу. В такому разі особа, яка відмовилася від шлюбу, зобов’язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв’язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Проте з цього правила є виняток – якщо наречена чи наречений вчинять аморальний вчинок, яким може бути і зрада. Якщо ж подружжя розлучається, то дитина, народжена протягом року з моменту розірвання шлюбу, вважається такою, що походить від колишнього чоловіка. Адже вважається, що чоловік та жінки під час шлюбу мали сексуальні стосунки лише один з одним.
- Невесело в світі жити, як нема кого любити.
Секс не фізіологічна потреба, а спосіб комунікації в парі. В іноземних країнах активно обговорюють тему надання «сексуальної допомоги» особам, які в силу ментальної чи фізичної хвороби, не можуть мати секс. Такий вид «послуг» є проституцією. В Україні проституція є забороненою. Багато здорових людей в силу наявності у них труднощів із побудовою сосунків чи з інших причин не мають статевого життя, проте це не означає, що держава повинна їх забезпечувати сексом. Відсутні будь-які наукові дані про те, що здоров’я людини погіршується у зв’язку із відсутністю статевого життя. До речі, цим же пояснюється і відсутність «подружнього обов’язку», оскільки статеве життя не є базовою потребою людини.
Українське суспільство, як і будь-яке інше, з плином часу зазнає змін та трансформацій. Проте збереження цінностей, зокрема сімейних, є основою загального добробуту та збереження ідентичності нації.
Використані джерела:
- Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]. – 2001. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
- Конституція України [Електронний ресурс]. – 1996. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
- Конвенція про права дитини [Електронний ресурс]. – 1989. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
- Сімейний кодекс України [Електронний ресурс]. – 2002. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14.
Автор:
Євгенія Колько, адвокат, експерт з людської сексуальності.